Конкуренція та співпраця інформаційних агенцій

9 грудня 2011 року відбулася відкрити лекція старшого викладача кафедри журналістики Володимира Фоменка на тему «Конкуренція та співпраця світових інформаційних агентств». Лекція читалася для студентів п’ятого курсу (магістрів і спеціалістів) з навчальної дисципліни «Прес-служби та інформаційні агентства».

Володимир Костянтинович Фоменко довгі роки працював начальником Харківського відділення ДІНАУ «УКРІНФОРМ», але він наголосив, що не стільки його практичний досвід, скільки вивчення спеціальної літератури покладено в основу наступної лекції, хоча мемуарний елемент у викладі й був присутній.

Сюжетом лекції була історія формування світових агентств та їх перехід від конфронтації до співпраці, яка полягала в розподілі сфер впливу між найзначнішими з них. Уся історію було запропоновано уявити у вигляді чотирьох періодів.

У першому (1835–1869) сформувалися перші агенції. Основна увагу була приділена Шарлю Гавасу та його ідеї спочатку перекладати новини з чужомовних часописів, а потім і самому здобувати їх за допомогою власних кореспондентів. Цікаво, що певний час його співробітником був Оноре де Бальзак, який покинув співпрацю з ним, написавши першу в історії статтю з аналізом діяльності інформаційного агентства. Він. зокрема, так вмотивовував свій відхід від нього: подаються сухі повідомлення про факт, нікого не цікавить його пояснення та оцінка, письменницька природа автора не узгоджувалася з такою позицією. Співробітниками Ш. Гаваса були П. Ройтер і Б. Вольф, які невдовзі заснували свої інформаційні агенції в Лондоні та Берліні. У 1869 році ці провідні інформаційні установи утворили картель і розподілили між собою світ.

Другий період тривав до 1914 року й характеризувався сталим піднесенням й розгалуженням інформаційних мереж, утворенням корпунктів на всьому світу, боротьбою за оперативність повідомлень. У Парижі кур’єрську пошту доставляли велосипедисти, над Європою літали поштові голуби, яких поступово витісняв телеграф. Голуби лише на дві години випереджали потяг, яким привозили газети, але це випередження й надавало відчутних переваг лідерам.

Перша світова війна змішала карти. Домовленості втратили сенс, інформаційні агенції, які раніше співпрацювали, опинилися по різні боки фронтів. Інформація використовувалася для агітації й пропаганди, фільтрувалася військовою цензурою. Це був третій період в історії інформаційних агенцій, який тривав і між війнами і закінчився із завершенням Другої світової війни.

Відтоді розпочався четвертий період, який триває й зараз. Він характеризується тим, що на арену вийшли національні інформаційні агентства, традиційні втратили монополію, Гавас і Вольф перестали існувати. Найбільшим на сьогодні агентством є Ройтер, яке виграло конкуренцію на інформаційному ринку внаслідок безкінечної трансформації технологій і вкладання зароблених коштів у розвиток своєї структури.

Торкнувшись українських реалій, В. К. Фоменко розповів, що неодноразово в різних ситуаціях звертав увагу свого керівництва, що не можна в нову епоху працювати по-старому, необхідна технологічна трансформація, яка б потягла за собою й зміну контенту, форм і способів його подачі, але він не був почутий. Зараз в ДІНАУ «УКРІНФОРМ» нова команда, яка намагається зробити те, до чого лектор закликав уже давно. На сьогодні провідним агентством нашої держави є «УКРІНФОРМ». В. К. Фоменко знав особисто його засновника – Михайла Коломійця й поділився зі студентами своєю версією мотивів його трагічної загибелі.

В обговоренні лекції виступили професор-завідувач кафедри журналістики І. Л. Михайлин, професор Л. М. Хавкіна, доцент М. А. Балаклицький, викладач Е. О. Бурдіна. Усі відзначили високий науково-теоретичний та історичний рівень лектора, гарний темп подачі матеріалу, контакт з аудиторією. Були зроблені косметичні зауваження, які Володимир Костянтинович прийняв з вдячністю й пообіцяв врахувати.

 

Варвара Жукова.