Ігор Михайлин. Запізніла рецензія, або Про наративну науку та інші дивні речі

Ігор Михайлин Хейлз Кетрін Н. Як ми стали пост людством : Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформатиці / Н. Кетрін Хейлз; пер. з англ. –– К. : Ніка-Центр, 2002. –– 430 с. Фрідман Т. Л. Світ плаский! Глобалізований світ у ХХІ столітті / Томас Л. Фрідман; пер. з англ. Марічки Руденко. –– Х.: Акта, 2008. –– 676 с. У системі наук про журналістику, масову інформацію та Читати далі …

«Харьковский еженедельник»: піонер української журналістики на тлі епохи

І. Л. Михайлин. «Харьковский еженедельник»: піонер української журналістики на тлі епохи. «Харьковский еженедельник» (4.05 – 20.07 1812) –– перша газета в Східній Україні, яка була заснована професорами Імператорського Харківського університету Й. М. Лангом і К. К. Нельдехеном –– німцями за походженням. Вона увібрала німецьку пресову традицію, яка відзначалася історичною глибиною, реалізацією економічної моделі журналістики, приватним статусом і нормативністю існування регіональної преси. Часопис висвітлював господарське життя, давав Читати далі …

П’ятий Харків у журналістиці пізнього Юрія Шевельова: феноменологічна та імперативна репрезентації

Юрій Шевельов любив своє рідне місто Харків. У своїй літературній критиці він охоче писав про харківських письменників і митців, розкриваючи їхнє всесвітньо-історичне значення. У цьому головний зміст статей: «Душа убога рано встала» (Василь Мова)», «Хвильовий без політики», «Літ Ікара (Памфлети Миколи Хвильового)», «Шоста симфонія Миколи Куліша», «Друге народження „Народного Малахія”», «Колір нестримних палахкотінь („Вертеп” Аркадія Любченка)», «Лесь Курбас і Харків», Читати далі …

Інформаційна війна в літературній критиці журналу «Пролітфронт»: об’єкти і прийоми

УДК 070.15 (477) «1930»:82–92 І. Л. Михайлин м. Харків  Літературна критика журналу «Пролітфронт» (1930, №№ 1–8), який видавала однойменна літературна організація, створена групою М. Хвильового, вела інформаційну війну проти ВУСППу і футуристів. Використовувалися як прийоми звинувачення у відсутності в творі певної інформації, домислюванні її, приписуванні авторові висловлювань героя, засудженні загальнолюдської оптики його зображення. Критика розумілася не як вторинний, а як первинний текст, який мусить програмувати Читати далі …

ЧОРНОБИЛЬНИЙ МОТИВ У ПУБЛІЦИСТИЦІ ПІЗНЬОГО ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

УДК 007 : 659.3.821.161,2–92 Гончар. 09 І. Л. Михайлин доктор філологічних наук, професор Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна     Бути публіцистом – це традиція для українського письменника. Видатні українські публіцисти – це І. Франко, Леся Українка, В. Винниченко й С. Петлюра, С. Єфремов і М. Грушевський, М. Хвильовий та І. Багряний, О. Довженко й М. Рильський, а в ближчому до нас часі – С. Плачинда, В. Яворівський, Д. Павличко, В. Базилевський, О. Забужко, Ю. Андрухович і Читати далі …