«Харьковский еженедельник»: піонер української журналістики на тлі епохи

06.11.2012, Переглядів: 2 296

І. Л. Михайлин. «Харьковский еженедельник»: піонер української журналістики на тлі епохи. «Харьковский еженедельник» (4.05 – 20.07 1812) –– перша газета в Східній Україні, яка була заснована професорами Імператорського Харківського університету Й. М. Лангом і К. К. Нельдехеном –– німцями за походженням. Вона увібрала німецьку пресову традицію, яка відзначалася історичною глибиною, реалізацією економічної моделі журналістики, приватним статусом і нормативністю існування регіональної преси. Часопис висвітлював господарське життя, давав сільськогосподарські поради. Він був закритий за наказом столичної цензури.

Ключові слова: «Харьковский еженедельник», історія журналістики, Східна Україна, перша газета. Читати далі…


П’ятий Харків у журналістиці пізнього Юрія Шевельова: феноменологічна та імперативна репрезентації

13.04.2012, Переглядів: 1 739

Юрій Шевельов любив своє рідне місто Харків. У своїй літературній критиці він охоче писав про харківських письменників і митців, розкриваючи їхнє всесвітньо-історичне значення. У цьому головний зміст статей: «Душа убога рано встала» (Василь Мова)», «Хвильовий без політики», «Літ Ікара (Памфлети Миколи Хвильового)», «Шоста симфонія Миколи Куліша», «Друге народження „Народного Малахія”», «Колір нестримних палахкотінь („Вертеп” Аркадія Любченка)», «Лесь Курбас і Харків», «Пролегомени до вивчення мови та стилю Г. Сковороди». Читати далі…


Інформаційна війна в літературній критиці журналу «Пролітфронт»: об’єкти і прийоми

23.03.2012, Переглядів: 1 273

УДК 070.15 (477) «1930»:82–92

І. Л. Михайлин

м. Харків

 Літературна критика журналу «Пролітфронт» (1930, №№ 1–8), який видавала однойменна літературна організація, створена групою М. Хвильового, вела інформаційну війну проти ВУСППу і футуристів. Використовувалися як прийоми звинувачення у відсутності в творі певної інформації, домислюванні її, приписуванні авторові висловлювань героя, засудженні загальнолюдської оптики його зображення. Критика розумілася не як вторинний, а як первинний текст, який мусить програмувати розвиток літератури.

Ключові слова: журнал «Пролітфронт», літературна критика, інформаційна війна. Читати далі…


ЧОРНОБИЛЬНИЙ МОТИВ У ПУБЛІЦИСТИЦІ ПІЗНЬОГО ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

23.03.2012, Переглядів: 1 360

УДК 007 : 659.3.821.161,2–92 Гончар. 09

І. Л. Михайлин

доктор філологічних наук, професор

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

 

 

Бути публіцистом – це традиція для українського письменника. Видатні українські публіцисти – це І. Франко, Леся Українка, В. Винниченко й С. Петлюра, С. Єфремов і М. Грушевський, М. Хвильовий та І. Багряний, О. Довженко й М. Рильський, а в ближчому до нас часі – С. Плачинда, В. Яворівський, Д. Павличко, В. Базилевський, О. Забужко, Ю. Андрухович і С. Жадан. Місце О. Гончара в українській публіцистиці ХХ століття особливе.

Своїм талантом, творчістю він завоював собі право говорити правду. Але коли цим правом скористався, то вона виявилася такою гіркою, що від неї закрутило в носі в багатьох можновладців. В. Портников, який присвятив авторові «Собору» глибоку авторську колонку, відзначив, що О. Гончар, попри всі свої заслуги перед владою, був предметом ненависті партноменклатури. Він був потрібен їй як річ, як прапор, який вона використовувала в певних ситуаціях (наприклад, у рухові прихильників миру). Цікаво те, що письменник це, як свідчать «Щоденники», розумів – від самого початку; «і прожив чесно, без ілюзій, але з інфарктами» [4, 394]. Читати далі…


Михайлин І. Л. Поезія, проза й «газетна література» в концепції О. О. Потебні.

21.02.2012, Переглядів: 1 466

Розглянуто категорії поезії й прози в творчості О. О. Потебні. Наголошено, що для ученого проза – це мовлення, яке переслідує практичні цілі; причому кількість прозаїчних стихій у мові постійно зростає. Як одна з таких прозаїчних стихій інтерпретується журналістика, позначена в О. О. Потебні як «газетна література». Її найголовніша ознака – пізнання факту, зрозумілого як феномен об’єктивної дійсності, і відтворення факту за допомогою інформаційного образу, ознакою якого є тотожність із значенням.

Ключові слова: О. О. Потебня, поезія, проза, «газетна література», журналістика, факт, інформаційний образ. Читати далі…


стор. 2 з 212