Уже триває п’ятий місяць карантину, й лише деякі танцювальні студії відновили свої тренування в Харкові, але з новими умовами: учні повинні бути в масках і зберігати безпечну соціальну дистанцію в один метр. Тим часом незалежним тренерам не завжди вдається відкрити свою групу.
Домашні тренування
МОЗ рекомендує спортсменам тренуватися в домашніх умовах. Власне, це ми й могли спостерігати у перші місяці карантину: багато танцювальних майданчиків активно почали вести онлайн-трансляції своїх тренувань. Величезний плюс був у тому, що кожен міг приєднатися і теж вивчити хореографію будь-якого стилю. Деякі тренери надсилали завдання своїм учням через соціальні мережі. Наприклад, у нашої групи з хіп-хопу були так само, як і до карантину, двотижневі тренування, але через Telegram. Тільки цього разу домашнього завдання на самостійне опрацювання рухів було більше.
Комусь подобалося займатися онлайн, адже це відкрило більшу кількість можливостей: можна було спробувати новий стиль у безкоштовному марафоні від професійного танцюриста або ж скористатися програмою тренувань у відкритому доступі. Оскільки багато офіційних сайтів танцювальних студій почали більше надавати безкоштовної інформації для залучення людей, можна було дійсно освоїти нові навички.
Але деяким не сподобалася ідея онлайн-тренувань. Як стверджували мої одногрупники по хіп-хопу, для них було некомфортно займатися через соціальну мережу: потрібно більше уваги тренера, живе спілкування з іншими учнями. Також великою проблемою стало місце для тренувань. Не у всіх були просторі кімнати, щоб розмахувати руками або пересуватися.
Попри велику кількість відкритої інформації, все одно багато учнів через дискомфорт відмовилися від танців на час карантину.
Відкриття груп
На п’ятому місяці карантину ситуація покращилася: студії почали відкриватися, й тренування знову відновилися. Можна побачити з історій в Instagram або роликів в Youtube, чи дотримуються наші танцюристи карантинних заходів. На жаль, у більшості випадків учні танцюють без масок, оскільки для них це не комфортно. Не завжди адмністрація та тренери слідкують за цим критерієм.
Тим часом незалежні танцювальні групи досі можуть бути закриті. Під час карантину багато учнів відмовилися від тренувань і не хочуть зайвий раз ризикувати. Тренери іноді не здатні відкрити групу з тієї причини, що у них недостатньо людей. Орендна плата за 1 годину в залі коштує 150 грн. Якщо набрати 3-4 людини за традиційною ціною 500 грн. за 8 тренувань/місяць, то половина грошей піде лише на оренду.
Один з незалежних тренерів з хіп-хопу, Данило Шевченко, розповів, як зараз проводяться його заняття під час карантину: “Перші чотири місяці карантину я відсилав своїм учням через Telegram завдання. Просив їх кидати відео по 1-3 хвилини, щоб я міг перевірити, як вони тренуються. Потім писав їм відповідну реакцію, де вказував їм на їхні недоліки або підказував, як ще можна виконувати якусь із вправ. У цілому, з десяти осіб в групі тільки четверо активно виконували мої завдання. Решта не виходили на зв’язок. Зараз, коли послабили карантин, я знайшов новий зал для тренувань і запропонував учням тренуватися в будь-який час, коли їм буде зручно. Я змушений був підвищити ціну за одне тренування на 200 грн. Тобто раніше було 100 грн, зараз 300 грн. Але це ціна не з кожної людини, а сума, яку мені повинні заплатити учні за одне тренування. Припустімо, якщо зберуться 3 людини, то і кожен заплатить по 100 грн., що в сумі дає 300 грн. Таким чином я вже влаштовував індивідуальні тренування для своїх учнів. Але зараз мені менше стали писати з проханням провести тренування, і я розумію чому. Мені зараз теж нелегко з фінансами”.
Багато тренерів зіткнулися з проблемою, коли їхні учні не здатні фінансово дозволити собі тренування під час карантину. Ще один незалежний тренер з хіп-хопу, Ярослав Самойлов, розповів нам про свою ситуацію: «Я планував відкривати групу ще в березні. Написав у лютому перше оголошення про це, і мені відповіло багато людей з бажанням потрапити до мене на тренування. Але якраз у березні почався карантин, і мені довелося відкласти відкриття. У кінці червня я домовився зі студією на Сумській, щоб відкрити групу. Але якраз перед першим днем тренування мені написали зі студії, що їхній адміністратор захворів на коронавірус, тому вони закрилися. Я знову був змушений шукати зал. Тепер буду відкривати групу вже наступного тижня. Охочих прийти до мене на тренування навесні було близько 25 осіб, зараз же тільки до 10 людей бажають потрапити».
Багато незалежних тренерів чекають осені з надією, що карантин до вересня послаблять, кількість захворювань набагато знизиться, і вони зможуть знову влаштовувати заняття.
Танцювальні фестивалі
Зараз, крім відсутності тренувань, також припинили свою діяльність і танцювальні фестивалі. Всі вони були скасовані або відкладені до кінця карантину. Навіть вуличні незалежні батли до цього часуне почалися. Як стверджує організатор Юліана Гріндій, вони чекають, коли ситуація покращиться і можна буде влаштовувати заходи для великої кількості людей.
Однак найактивніші танцюристи швидко пристосувалися до умов карантину і влаштували онлайн-фестиваль, серед яких був «Vobr dance festival 2020». Організатори повністю перенесли проведення майстер-класів та змагання в режим онлайн. Один з учасників фестивалю, Іван Єфименко, поділився своїми враженнями: «Я боявся, що фестиваль теж скасують, але організатори запропонували провести його в онлайн-форматі і провели опитування. Це було досить незвично, ніколи такого ще не було, щоб були онлайн-батли. Іноді зв’язок був поганим, що ускладнювало оцінювання танцю. Однак судді дуже старалися заслужено вибрати переможця. Майстер-класів було близько 10 від різних топових танцюристів країни. Було, звичайно, іноді не дуже комфортно розбирати якийсь рух через екран, проте я отримав багато нової інформації і море вражень».
Але інша частина танцюристів негативно відгукнулися на такий вихід із ситуації під час карантину. Один з відомих танцюристів в Україні, Ricksow, висловив свою думку про онлайн-фестивалі у своєму Instagram: «Кожного разу, коли я бачу, що десь проходить черговий онлайн-батл, моє серце розривається. У нас і так люди не розуміють, що танці – це не змагання, а свобода, мистецтво. Це самовираження. Це Стиль. Це ти! Радуйте творчістю, а не змаганням. Танцюйте для того, щоб відчути себе краще, а не для того, щоб комусь щось довести, що ви краще!».
Попри карантин, танцюристи намагаються зберігати свій звичний спосіб життя і тренуються в домашніх умовах. Танцювальні студії допомагають своїм учням не втрачати дух і влаштовують різні онлайн-трансляції. Організатори чекають, коли нарешті можна буде влаштовувати фестивалі, щоб знову люди змогли танцювати й обмінюватися своїми знаннями й здібностями.
Ганцева Катерина, студентка 3 курсу (у межах виробничої практики)