- Кафедра журналістики - https://www.kafedrajourn.org.ua -

Крок назустріч освітян і медійників: круглий стіл на тему журналістської освіти

Потреби сучасного інформаційного суспільства вимагають поглибленої співпраці мас-медіа й вищих навчальних закладів у формуванні нових стандартів навчання журналістської професії, аби всі учасники медіа-галузі отримували необхідний результат: редакції –  кваліфіковані кадри, ВНЗ – підвищення престижу фахової освіти, студенти – упевненість у власній професійній конкурентоспроможності. Учасники Круглого столу «Проблеми журналістської освіти в Україні та світі», що відбувся в ХНУ імені В. Н. Каразіна під час Міжнародної науково-практичної конференції «Українська журналістика в 200-річній ретроспективі», спробували визначити ключові проблеми взаємодії теоретиків і практиків медіасфери та віднайти шляхи їх розв?язання.

За круглим столом зібралися:

Питання, винесені на обговорення, були актуальними для усіх сторін:

У результаті обговорення з?ясувалося, що головним завданням у підготовці журналіста, за словами головного редактора видання «Главное» й викладача тележурналістики ХДАК Євгена Маслова, є необхідність виховати інтелектуала, який, окрім прикладних знань, буде начитаним, ерудованим, а відтак, і креативним. З ним погодилась доцент кафедри журналістики О. Хмель, яка наголосила, що завданням класичної університетської освіти є виховання різнобічно розвиненого фахівця із широким світоглядом, водночас вона наголосила на первинній ролі шкільної освіти у базовій підготовці майбутнього студента, особливо з питань грамотного володіння українською мовою. Потенційні ж роботодавці сьогодні висувають до випускників журналістського відділення мінімальні вимоги: бути писемно та мовленнєво грамотними, вміти розговорити співбесідника та отримати від нього потрібну інформацію. При цьому особливий наголос ставиться на проблемі невміння журналістів-початківців «шукати» актуальні теми для висвітлення, що зводить до нуля його конкурентний потенціал на медіа-ринку.

Поглиблення співпраці теоретиків та практиків медіакомунікацій є запорукою роз?язання проблеми виховання нового покоління журналістів і має проводитися в таких напрямках:

1. випрацювання відповідального ставлення редакції, вузу і самого студента до виробничої практики, коли кожна сторона розумітиме важливість навчання «з перших рук», не буде ставитися до нього формально, без зацікавлення, адже лише так питання проходження практики, а надалі й працевлаштування не стоятиме перед випускником, який уже на момент отримання диплома матиме перше робоче місце в редакції, а редакція отримає омріяного підготовленого й ініціативного журналіста. Ефективним шляхом покращення взаємодії вузу й редакції, на думку дискутантів, може стати постійний контакт редакторів з керівниками творчих майстерень кафедри журналістики, що дозволить оперативно вирішувати поточні навчальні проблеми;

2. впровадження розширеного – за тематичними напрямками, а не лише за газетною або телевізійною спеціалізацією – розподілу на початкових етапах навчання, відтак на виробничу практику студентів відправлятимуть уже в тематично-спеціалізовані видання. Зокрема, головний редактор і власник «Селянської газети» О. Голуб висловив бажання й готовність співпрацювати з тими студентами, які цікавляться сільськогосподарською тематикою, що обумовлено, передовсім, вимогами медіакомунікаційного ринку;

3. покращення якості відбору студентів, яке вимагає, на думку Л. Зубко, керівника Юнацького прес-центру «Погляд», нестандартного, творчого підходу. Учасники круглого столу вважали логічним надавати певні переваги для вступу на журналістську спеціальність тим абітурієнтам, які вже випробували себе в журналістиці, мають публікації, брали участь у професійних конкурсах. Усі присутні погодилися, що це не тільки сприятиме збільшенню кількості мотивованих людей, які прийдуть у професію, але й зробить самі конкурси більш популярними серед юних журналістів (зокрема, щорічний конкурс Харківської обласної організації НСЖУ в номінації «Вдалий дебют»). Адже останніми роками відзначається сумна тенденція: попри високі бали в атестатах, шалений конкурс на журналістське відділення загальний освітній рівень абітурієнтів знижується, чимало виявляється тих, хто «помилився дверима» при виборі майбутнього фаху, а відтак у професії, попри всі вади і складності праці медійника, залишиться лише третина з усіх, хто отримає журналістську освіту і хто визначатиме майбутнє журналістики. Звичайно, всі дійшли згоди, що це є предметом для подальшої дискусії і потребує певного часу для вирішення, оскільки передбачає внесення змін у правила вступу, але в тому, що такі зміни необхідні, учасники круглого столу були одностайні.

У результаті обговорення багатьох нагальних питань журналістської професії й фахової підготовки медіапрацівників учасники круглого столу домовились про тіснішу співпрацю, а саме: започаткування спільних методичних семінарів науковців із редакторами регіональних ЗМІ, пожвавлення прямої взаємодії «керівник творчої майстерні – редакція», сприяння у впровадженні тематичної спеціалізації студентів з боку ЗМІ, переосмислення методики співпраці кафедри з редакціями як базами практики. Відтак, одним із ключових підсумків професійної дискусії стало зближення позицій кафедри журналістики та роботодавців, що дозволяє говорити про новий етап формування навчально-практичних завдань професійної освіти та їх відповідності з вимогами сучасного медіа-ринку.

 

Юлія Снурнікова, к. філол. наук, доцент каф. журналістики ХНУ імені В. Н. Каразіна,

Сергій Сичов, викладач курсу «журналістика» в ЄШКО