Ігор Михайлин. ЧИ Є ПУБЛІЦИСТИКА ЖУРНАЛІСТИКОЮ?

08.07.2015, Переглядів: 832

ЧИ Є ПУБЛІЦИСТИКА ЖУРНАЛІСТИКОЮ?

Ігор Михайлин

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Майдан Свободи, 4, 61022, Харків, Україна

E-mail: mykhailyn@ukr.net

Спростовано концепцію «Публіцистика — це не журналістика» у чотирьох аспектах: онтологічному, гносеологічному, історичному й політичному. Встановлено, що публіцистика виконує гносеологічну функцію — пізнавати дійсність у світлі авторського ідеалу. Суб’єктивне забарвлення, висловлення в ній оцінок і думок не перешкоджає їй надавати споживачам адекватний образ суспільного життя. Публіцистику не слід плутати з пропагандою. Українська публіцистична традиція має глибокі історичні корені. Прибічники лжеконцепції роззброюють українську журналістику в інформаційній війні, яку веде проти нас Росія. Читати далі…


Ігор Михайлин. Таємниці психології творчості Івана Багряного

16.06.2015, Переглядів: 465

Людмила Михида. Іван Багряний: таємниці творчої лабораторії. Мала проза: монографія. — К. : Укр. пріоритет, 2014.

У нас мало пишеться робіт з психології творчості. І це зрозуміло. Більшість іде шляхом найменшого опору, шляхетна меншість шукає можливості сказати своє нове слово про літературу й добре вивчених письменників. Багряний, хоча й увійшов у суспільну свідомість пострадянських українців лише два – два з половиною десятиліття тому, але вже зібрав чимало поважних наукових праць, однозначно став «програмовим» письменником, і слід сподіватися, таким і залишиться для нашої середньої школи. Але нове дослідження про нього Л. Михиди — ексклюзивне, свіже й оригінальне. Читати далі…


Ігор Михайлин. Історія журналістики та проблеми її вивчення. Уроки одного підручника

26.03.2015, Переглядів: 778

 

Срібняк І. Історія журналістики (ХVII – ХХ ст.). Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ігор Срібняк. — К. : ВПЦ НаУКМА, Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2013. — 304 с.

Історія журналістики — надскладна галузь гуманітарного знання. Вона ширша за політичну історію, історію літератури, літературної критики, публіцистики, історію ідей і технологій. Вона всі ці історії включає в себе. Читати далі…


Ігор Михайлин. Професор О. В. Александров як дослідник соціальних комунікацій

15.08.2013, Переглядів: 718

Ми познайомилися далекого 2000 року, восени, коли з’їхалися в Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка на засідання Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки. Після засідання ми зійшлися біля книжкового кіоску і вчепилися в книжку Аркадія Животка «Історія української преси». Чомусь тоді в продажу був її єдиний примірник. Він дістався мені, бо я перший заплатив гроші. Олександр Васильович поглянув на мене своїми теплими карими очима й сказав: «Я розумію: вам ця книжка потрібніша, ніж мені; я куплю її згодом». У процесі знайомства й особистісної комунікації я не одного разу мав можливість переконатися, що толерантність, інтелігентність, шляхетність у поводженні – то його питомі ознаки. Читати далі…


ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНА ШЕВЧЕНКІАНА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

10.04.2013, Переглядів: 1 790

 

УДК 007 : 821.161.2 Гончар + 821.161.2 Шевченко]. 09

І. Л. Михайлин,

доктор філологічних наук, професор,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

 

ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНА ШЕВЧЕНКІАНА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

 

Розглянуто провідні ідеї шевченкіани О. Гончара: закономірність появи Т. Шевченка в українській літературі; вплив біографічних обставин на характер його творчості; наслідки діяльності Т. Шевченка для України як творця національної мови, самосвідомості українського народу та основоположника нової літератури; реалізм і народність у художньому світі О. Гончара; поетика «Кобзаря»; інтернаціоналізм Т. Шевченка.

Ключові слова: О. Гончар, літературна критика, публіцистика, Т. Шевченко, українська література. Читати далі…


Ігор Михайлин. Особистістю стають самостійно

10.04.2013, Переглядів: 576

 

Вища освіта за сутністю своєю – це процес самонавчання за допомогою викладачів, які завоювали право входити в університетську аудиторію своєю попередньою науковою працею. Навчання в університеті розраховане на студентську зрілість, серйозність, поважність. У ньому немає місця для педагогічних підтекстів, прийомів гри, умовностей, які виникають від поправок на різницю у вікові викладача й студента. У вищій освіті визнаються лише партнерські їх стосунки, діалог рівноправних співрозмовників.

Карл Ясперс у праці «Ідея Університету» (1923, 2-е вид., 1946, 3-е вид., 1961) виокремив три типи навчання й виховання, які відповідають різновидам стосунків Учителя й учнів. Читати далі…


стор. 3 з 41234