Масове суспільство та елітарна людина в концепції Майкла Янга

03.05.2017, Переглядів: 198

УДК 821.133.1 – 92 Янг.09

Масове суспільство та елітарна людина в концепції Майкла Янга

І. Л. Михайлин, доктор філологічних наук,

професор, Харківський національний

університет імені В. Н. Каразіна

mykhailyn@ukr.net

Михайлин І. Л. Масове суспільство та елітарна людина в концепції Майкла Янга. Розглянута книжка англійського соціолога й політика Майкла Янга «Піднесення меритократії» (1958). Розкрито концепцію меритократії, влади найбільш достойних як перспективного шляху розвитку людства, але водночас наголошено на загрозі: елітарна людина, відчувши смак влади, прагне залишити її в себе назавжди й передати в спадок своїм дітям. Міжнародна конкуренція примушує англійське суспільство повернутися до соціальної мобільності — висунення в еліту осіб з різних (і найнижчих) верств.

Ключові слова: меритократія, масова людина, масове суспільство, елітарна людина, Майкл Янг.

Читати далі…


ВІДПОВІДЬ РЕЯ БРЕДБЕРІ НА ЗАПИТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

07.02.2017, Переглядів: 264

УДК 316.19 (303.723.37)

Відповідь Рея Бредбері на запити інформаційного суспільства

І. Л. Михайлин, доктор філологічних наук,

професор, Харківський національний

університет імені В. Н. Каразіна

mykhailyn@ukr.net

Михайлин І. Л. Відповідь Рея Бредбері на запити інформаційного суспільства. «451° за Фаренгейтом» — відповідь на запити інформаційного суспільства. Масове суспільство подане як самознищувальне. Масова людина не здатна зрозуміти своє становище; її порятунок — у веденні її елітарною меншиною. Масову людину й суспільство створюють орієнтовані на примітивного споживача медіа, зосереджені на відеоряді. Катастрофа починається з усунення вербальної інформації з культурного простору. До вербального тексту людство повернув інтернет.

Ключові слова: Бредбері, інформаційне суспільство, масова людина.

Михайлин И. Л. Ответ Рэя Брэдбери на запросы информационного общества. «451° по Фаренгейту» — ответ на запросы информационного общества. Массовое общество изображено как самоуничтожающееся. Массовый человек не способен осознать свое положение; его спасение — быть веденным элитарным меньшинством. Массовые человек и общество создают ориентированные на примитивного потребителя медиа, сосредоточенные на видеоряде. Катастрофа начинается с устранения вербальной информации из культурного пространства. К вербальному тексту человечество возвратил интернет.

Ключевые слова: Брэдбери, информационное общество, массовый человек.

Читати далі…


РЕЦЕПТ ПОДОЛАННЯ МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА В РОМАНІ ГЕРМАНА ГЕССЕ «ГРА В БІСЕР»

07.09.2016, Переглядів: 251

УДК 821.133.1 – 92 Гессе.09

РЕЦЕПТ ПОДОЛАННЯ МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА

В РОМАНІ ГЕРМАНА ГЕССЕ «ГРА В БІСЕР»

І. Л. Михайлин, доктор філологічних наук,

професор, Харківський національний

університет імені В. Н. Каразіна

mykhailyn@ukr.net

Романом «Гра в бісер» (1943) Г. Гессе відгукнувся на дискусію європейських інтелектуалів про стосунки масового суспільства та еліти. Роман ніби написаний як відповідь на книжку Х. Ортеги-і-Гассета «Повстання мас»; у ньому зустрічаються гіперпосилання на трактати «Занепад Європи» О. Шпенглера і «Homo ludens» Й. Гейзінги. Значна увага приділена характеристиці «фейлетонної» доби, яка ототожнюється з сучасністю Г. Гессе, тоді як основна дія роману розміщена в невизначеному майбутньому. Еліта врятувалася від масового суспільства за допомогою втечі, створивши державу в державі — провінцію Касталія. Але герметично розмежувати масу та еліту не вдалося. Магістр Гри Йозеф Кнехт, головний герой роману, пережив акт пробудження й прагнення повернутися в світ, щоб служити тій самій масовій людині. Відбулася втеча від втечі, що означало повернення еліти до служіння своєму народові.

Ключові слова: Г. Гессе, маса, еліта, втеча, фейлетонна доба. Читати далі…


Ігор Михайлин. ЖУРНАЛІСТИКА І ЮРБА В КОНЦЕПЦІЇ СЕРЖА МОСКОВІЧІ

28.01.2016, Переглядів: 460

Медіакритика

Ігор МИХАЙЛИН

УДК 070: 271–621

ЖУРНАЛІСТИКА І ЮРБА В КОНЦЕПЦІЇ СЕРЖА МОСКОВІЧІ

Розглянуто концепцію маси, юрби та участі журналістики (масової комунікації) у їх створенні. Юрба передбачає рівність членів, яка досягається вирівнюванням по нижньому краю. Юрба — це ірраціональна, непередбачувана, руйнівна й консервативна спільнота людей. Вона легко піддається сугестивному впливові. Юрбі необхідний вождь. Читати далі…


Конференція аспірантів

03.04.2013, Переглядів: 495

29 березня відбулася Підсумкова конференція аспірантів та здобувачів філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Аспіранти кафедри журналістики взяли участь у роботі секції «Проблеми соціальної комунікації: сучасний погляд», яка працювала під керівництвом професора І. Л. Михайлина. Молоді науковці виступили з такими доповідями: «Репрезентація національного характеру в публіцистиці Ю. Липи (за працями «Українська раса» та «Призначення України»)» ? Юлія Блажеєвська (науковий керівник — доцент О. В. Лаврик), «Композиційні структури подорожніх нарисів 1920–30 років, надрукованих в українській журнальній періодиці» ? Тетяна Ковальова (науковий керівник — професор І. Л. Михайлин), «Візуалізація як необхідна умова успішного існування сучасного телебачення» ? Елеонора Бурдіна (науковий керівник — доцент Ю. М. Снурнікова), «Журнал «Красный спорт» в історії спортивної преси УРСР 19230-х років» ? Юлія Сазонова (науковий керівник — професор І. Л. Михайлин). Виступи викликали жваве обговорення. Були висловлені побажання успішної наукової праці і вчасного завершення дисертаційних досліджень.

 


Ігор Михайлин. Запізніла рецензія, або Про наративну науку та інші дивні речі

12.12.2012, Переглядів: 726

Ігор Михайлин


Хейлз Кетрін Н. Як ми стали пост людством : Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформатиці / Н. Кетрін Хейлз; пер. з англ. –– К. : Ніка-Центр, 2002. –– 430 с.

Фрідман Т. Л. Світ плаский! Глобалізований світ у ХХІ столітті / Томас Л. Фрідман; пер. з англ. Марічки Руденко. –– Х.: Акта, 2008. –– 676 с.

У системі наук про журналістику, масову інформацію та соціальну комунікацію можна зустріти найрізноманітніші праці, що цілком природно з огляду на міждисциплінарних характер самої цієї науки. Дехто, удаючи втаємниченого, стверджує, що справжня наука про комунікативні процеси існує лише на Заході, у найбільш інформаційно просунутих країнах, а ми, мовляв, на Сході Європи безнадійно відстали від передових ідей і концепцій. Ця інтенція викликала в мене необхідність поділитися враженнями й міркуваннями з приводу читання двох книжок, які були перекладені в нас українською мовою як провідні взірці західної науки. Мені здалося, що ці дві книжки репрезентують насправді одну тенденцію, про яку й хотілося б поговорити.

На цю розмову мене наштовхнула свіжо прочитана книжка, яка викликала в пам’яті іншу. Я буду дотримуватися лінійного принципу свого ознайомлення з цими книжками, а не хронології виходу в світ цих книжок, щоб не зруйнувати сюжету їхнього сприйняття. Читати далі…


стор. 1 з 212