Ігор Михайлин. Вербальна мова науки і атрибутивне науковзнавство

11.07.2017, Переглядів: 147

Ігор Михайлин

Вербальна мова науки і атрибутивне науковзнавство

Про книжку Володимира Пащенка «Смислові обґрунтування змістових виправлень текстів. Атрибутивне наукознавство : моногр. (К., 2015)»

 

Мова для науки, зокрема вербальна мова, — це інструмент пізнання світу та викладу здобутих знань. Звичайно, хотілося б написати «головний інструмент». Але якщо ми скажемо «головний», то будемо мати на увазі, що є ще якісь другорядні інструменти, які існують поза мовою. Та їх немає. Мова — й інтелект ученого — це і є всі антропічні інструменти творення науки. Поза мовою науки не існує, світу не існує, якщо ми не можемо оприявнити його в слові, а відтак — нічого не існує. Наука — це мова, якою вона викладена; зокрема це вербальні тексти. Часто їх доповнюють змістові символи, формули, моделі та супроводжують (оздоблюють) зображальні елементи: світлини, схеми, графіки, креслення, мапи тощо. Але самі символи та зображальні елементи мало що повідомлять споживачеві наукових знань без змістово коректного вербального тексту.

Зараз модно говорити про мультимедіа, мультимедійні тексти, про наступ зображальної інформації на звичайну людину, Читати далі…


Игорь Михайлин. Украинская соль на немецких колесах

21.02.2017, Переглядів: 228

Возможно, это странно прозвучит, но современная Европа стремиться к европеизации. Смысл этой идеи: научить разные народы, из которых состоит европейское содружество, жить вместе, видеть в ином — другого, то есть друга. Три года назад по инициативе Гете-института в Германии создан проект европеизации театра. Его главная задача — преодолеть страх перед другим языком. В рамках этого проекта в Германии уже идут немецко-английские и немецко-испанские двуязычные спектакли. Сегодня к этому проекту присоединилась Украина.

Начало

Театр — искусство условное, синтетическое. Особенно современный театр, вобравший традиции Курбаса, Мейерхольда, Брехта, — сложен для понимания, задает загадки, на которые Читати далі…


Ігор Михайлин. Із щоденника науковця (подача четверта)

01.02.2017, Переглядів: 263

Ігор Михайлин

Із щоденника науковця (подача четверта)[1]

Про перламутровий сміх

Сто разів читав я знаменитий вірш П. Тичини «Арфами, арфами…». Написаний у 1914 році, він увійшов до книжки віршів «Сонячні кларнети» (1918). Невідомо відколи був уключений до шкільної програми для текстуального вивчення. Я його читав ще в свою школярську юність. Він не був виведений з цієї програми в новітні часи, коли змінилися вектори й пріоритети. Мені завжди здавалося, що цей вірш виявляє свою живучість через змістову нейтральність. Він безбарвний… Але демонструє Тичининську версифікаторську віртуозність. З причини своєї ніякості, він задовольняв радянську ідеологію, а потім і українських урядовців-освітян. Читати далі…


Игорь Михайлин. Кто-то должен был сказать правду…

30.06.2016, Переглядів: 379

О романе-дилогии Виталия Денисова «Вселенские игры»

Нет ничего тайного,

что не стало бы явным.

Марк, 4, 22; Лука, 8, 17.

  1. О пограничной территории

Литература — важнейший способ познания мира.

Когда возьмете в руки эту книгу, вспомните об этом. Ибо многие воспринимают литературу как способ развлечения или отвлечения от обыденности; считают, что книги существуют для приятного времяпрепровождения. Конечно, какая-то часть литературы предназначена и для этого. Но основной ее корпус существует совсем для другого — для познания мира и человека в этом мире. К такой серьезной литературе относится, без всякого сомнения, и дилогия Виталия Денисова «Вселенские игры». Относится, несмотря на обилие в ней приключенческих сюжетов, детективных мотивов, описания преступлений… после которых далеко не всегда настает наказание (в отличие от Ф. Достоевского). Читати далі…


Ігор Михайлин. І тому сію свої зерна

29.06.2016, Переглядів: 243

Рецензія на кн.: Гончеренко О. М. Я прошу вас — живіть! : роман-щоденник, хроніки славного міста Світайгорода та прилеглої провінції Трої / Олег Гончаренко. — Мелітополь : ВПЦ «Люкс», 2016. — 236 с.

Підзаголовок цієї книжки — «Роман-щоденник, хроніки славного міста Світайгорода та прилеглої провінції Трої» — наштовхує на цікаві роздуми про її жанр. Я не можу назвати жодного роману, виконаного в жанрі щоденника. Є чимало творів, у яких щоденник героя використовується як художній прийом. Далеко можна не ходити, а вказати на класику: «Щоденник Печоріна» в романі М. Лермонтова «Герой нашого часу». Але ж усі розуміють штучну природу цього прийому. Читати далі…


Ігор МИХАЙЛИН ПРИРОДА ФАКТУ В ПЛОЩИНІ ЖУРНАЛІСТИКИ

21.06.2016, Переглядів: 396
  1. Постава проблеми

Наше суспільство переживає стан кризи правди. І не тільки українське –світова спільнота так само. У добу постмодернізму будь-яка константа може бути оголошена релятивною, ба й спростованою. Чи змирилося з цим люд-ство? Чи погодилося жити в ситуації, коли бракує однозначних моральних засад, можливості сприймати інформаційні повідомлення як правду, мати сталі уявлення про історичні факти? Думається, що ні. Читати далі…


стор. 1 з 41234