МАСОВА ЛЮДИНА В ЛІТЕРАТУРНІЙ КРИТИЦІ ДМИТРА ПИСАРЄВА

19.10.2017, Переглядів: 72

УДК 821.133.1 – 92 Писарєв.09

МАСОВА ЛЮДИНА В ЛІТЕРАТУРНІЙ КРИТИЦІ
ДМИТРА ПИСАРЄВА

І. Л. Михайлин, доктор філологічних наук
професор, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна
E-mail: mykhailyn@ukr.net

Д. Писарєв (1840–1848) сприймав художню літературу як шматок дійсності, а сутність літературної критики вбачав у міркуваннях про саме життя. З такого погляду народилася його концепція маси, яка в багатьох елементах випередила книжку Х. Ортеги-і-Гассета «Повстання мас» (1929). За Д. Писарєвим, маса інертна, приймає дійсність такою, якою вона є, і не замислюється про її покращанням. Маса ніколи не користувалася своїм розумом для розв’язання якихось проблем. За неї думають і діють інші — елітарна меншість. Проте маса здавалася Д. Писарєву тимчасовим явищем; її джерела він убачав у майновій нерівності. А відтак, досить нагодувати голодних і одягнути роздягнутих, дати усім людям гарну освіту — і з масовою людиною буде покінчено. Суспільство перейде до управління за допомогою самоврядування, у якому провідну роль відіграватимуть журналістика та громадська думка. Читати далі…


Іван Сірко з січовим товариством на теренах історії

19.10.2017, Переглядів: 22

Ігор Михайлин
Іван Сірко з січовим товариством на теренах історії
Про поему Івана Перепеляка «Бог — свідок моєї душі…»

І. Іван Сірко і сучасність

Іван Перепеляк, автор багатьох книжок ліричних віршів і одинадцяти поем, написав нову поему — на цей раз про Івана Сірка.
Постать Івана Сірка довгий час лишалася ніби поза лаштунками української історії. От він ніби є і його ніби немає. За імперських часів ніяк не вдавалося переконати радянського угрюм-бурчєєва в тому, що Іван Сірко — український національний герой. Коли мерефʼянські нечисельні патріоти ще в 1970-х роках піднімали питання про увічнення пам’яті Івана Сірка на його батьківщині в Мерефі, то місцеві урядовці їм відповідали:
— Ну який там із Сірка герой? От Щорс — справді український національний герой. Читати далі…


Ігор Михайлин. Вербальна мова науки і атрибутивне науковзнавство

11.07.2017, Переглядів: 181

Ігор Михайлин

Вербальна мова науки і атрибутивне науковзнавство

Про книжку Володимира Пащенка «Смислові обґрунтування змістових виправлень текстів. Атрибутивне наукознавство : моногр. (К., 2015)»

 

Мова для науки, зокрема вербальна мова, — це інструмент пізнання світу та викладу здобутих знань. Звичайно, хотілося б написати «головний інструмент». Але якщо ми скажемо «головний», то будемо мати на увазі, що є ще якісь другорядні інструменти, які існують поза мовою. Та їх немає. Мова — й інтелект ученого — це і є всі антропічні інструменти творення науки. Поза мовою науки не існує, світу не існує, якщо ми не можемо оприявнити його в слові, а відтак — нічого не існує. Наука — це мова, якою вона викладена; зокрема це вербальні тексти. Часто їх доповнюють змістові символи, формули, моделі та супроводжують (оздоблюють) зображальні елементи: світлини, схеми, графіки, креслення, мапи тощо. Але самі символи та зображальні елементи мало що повідомлять споживачеві наукових знань без змістово коректного вербального тексту.

Зараз модно говорити про мультимедіа, мультимедійні тексти, про наступ зображальної інформації на звичайну людину, Читати далі…


Игорь Михайлин. Украинская соль на немецких колесах

21.02.2017, Переглядів: 290

Возможно, это странно прозвучит, но современная Европа стремиться к европеизации. Смысл этой идеи: научить разные народы, из которых состоит европейское содружество, жить вместе, видеть в ином — другого, то есть друга. Три года назад по инициативе Гете-института в Германии создан проект европеизации театра. Его главная задача — преодолеть страх перед другим языком. В рамках этого проекта в Германии уже идут немецко-английские и немецко-испанские двуязычные спектакли. Сегодня к этому проекту присоединилась Украина.

Начало

Театр — искусство условное, синтетическое. Особенно современный театр, вобравший традиции Курбаса, Мейерхольда, Брехта, — сложен для понимания, задает загадки, на которые Читати далі…


Ігор Михайлин. Із щоденника науковця (подача четверта)

01.02.2017, Переглядів: 336

Ігор Михайлин

Із щоденника науковця (подача четверта)[1]

Про перламутровий сміх

Сто разів читав я знаменитий вірш П. Тичини «Арфами, арфами…». Написаний у 1914 році, він увійшов до книжки віршів «Сонячні кларнети» (1918). Невідомо відколи був уключений до шкільної програми для текстуального вивчення. Я його читав ще в свою школярську юність. Він не був виведений з цієї програми в новітні часи, коли змінилися вектори й пріоритети. Мені завжди здавалося, що цей вірш виявляє свою живучість через змістову нейтральність. Він безбарвний… Але демонструє Тичининську версифікаторську віртуозність. З причини своєї ніякості, він задовольняв радянську ідеологію, а потім і українських урядовців-освітян. Читати далі…


Игорь Михайлин. Кто-то должен был сказать правду…

30.06.2016, Переглядів: 399

О романе-дилогии Виталия Денисова «Вселенские игры»

Нет ничего тайного,

что не стало бы явным.

Марк, 4, 22; Лука, 8, 17.

  1. О пограничной территории

Литература — важнейший способ познания мира.

Когда возьмете в руки эту книгу, вспомните об этом. Ибо многие воспринимают литературу как способ развлечения или отвлечения от обыденности; считают, что книги существуют для приятного времяпрепровождения. Конечно, какая-то часть литературы предназначена и для этого. Но основной ее корпус существует совсем для другого — для познания мира и человека в этом мире. К такой серьезной литературе относится, без всякого сомнения, и дилогия Виталия Денисова «Вселенские игры». Относится, несмотря на обилие в ней приключенческих сюжетов, детективных мотивов, описания преступлений… после которых далеко не всегда настает наказание (в отличие от Ф. Достоевского). Читати далі…


стор. 1 з 41234