Игорь Михайлин. Украинская соль на немецких колесах

21.02.2017, Переглядів: 149

Возможно, это странно прозвучит, но современная Европа стремиться к европеизации. Смысл этой идеи: научить разные народы, из которых состоит европейское содружество, жить вместе, видеть в ином — другого, то есть друга. Три года назад по инициативе Гете-института в Германии создан проект европеизации театра. Его главная задача — преодолеть страх перед другим языком. В рамках этого проекта в Германии уже идут немецко-английские и немецко-испанские двуязычные спектакли. Сегодня к этому проекту присоединилась Украина.

Начало

Театр — искусство условное, синтетическое. Особенно современный театр, вобравший традиции Курбаса, Мейерхольда, Брехта, — сложен для понимания, задает загадки, на которые Читати далі…


Ігор Михайлин. Із щоденника науковця (подача четверта)

01.02.2017, Переглядів: 205

Ігор Михайлин

Із щоденника науковця (подача четверта)[1]

Про перламутровий сміх

Сто разів читав я знаменитий вірш П. Тичини «Арфами, арфами…». Написаний у 1914 році, він увійшов до книжки віршів «Сонячні кларнети» (1918). Невідомо відколи був уключений до шкільної програми для текстуального вивчення. Я його читав ще в свою школярську юність. Він не був виведений з цієї програми в новітні часи, коли змінилися вектори й пріоритети. Мені завжди здавалося, що цей вірш виявляє свою живучість через змістову нейтральність. Він безбарвний… Але демонструє Тичининську версифікаторську віртуозність. З причини своєї ніякості, він задовольняв радянську ідеологію, а потім і українських урядовців-освітян. Читати далі…


Игорь Михайлин. Кто-то должен был сказать правду…

30.06.2016, Переглядів: 347

О романе-дилогии Виталия Денисова «Вселенские игры»

Нет ничего тайного,

что не стало бы явным.

Марк, 4, 22; Лука, 8, 17.

  1. О пограничной территории

Литература — важнейший способ познания мира.

Когда возьмете в руки эту книгу, вспомните об этом. Ибо многие воспринимают литературу как способ развлечения или отвлечения от обыденности; считают, что книги существуют для приятного времяпрепровождения. Конечно, какая-то часть литературы предназначена и для этого. Но основной ее корпус существует совсем для другого — для познания мира и человека в этом мире. К такой серьезной литературе относится, без всякого сомнения, и дилогия Виталия Денисова «Вселенские игры». Относится, несмотря на обилие в ней приключенческих сюжетов, детективных мотивов, описания преступлений… после которых далеко не всегда настает наказание (в отличие от Ф. Достоевского). Читати далі…


Ігор Михайлин. І тому сію свої зерна

29.06.2016, Переглядів: 184

Рецензія на кн.: Гончеренко О. М. Я прошу вас — живіть! : роман-щоденник, хроніки славного міста Світайгорода та прилеглої провінції Трої / Олег Гончаренко. — Мелітополь : ВПЦ «Люкс», 2016. — 236 с.

Підзаголовок цієї книжки — «Роман-щоденник, хроніки славного міста Світайгорода та прилеглої провінції Трої» — наштовхує на цікаві роздуми про її жанр. Я не можу назвати жодного роману, виконаного в жанрі щоденника. Є чимало творів, у яких щоденник героя використовується як художній прийом. Далеко можна не ходити, а вказати на класику: «Щоденник Печоріна» в романі М. Лермонтова «Герой нашого часу». Але ж усі розуміють штучну природу цього прийому. Читати далі…


Ігор МИХАЙЛИН ПРИРОДА ФАКТУ В ПЛОЩИНІ ЖУРНАЛІСТИКИ

21.06.2016, Переглядів: 358
  1. Постава проблеми

Наше суспільство переживає стан кризи правди. І не тільки українське –світова спільнота так само. У добу постмодернізму будь-яка константа може бути оголошена релятивною, ба й спростованою. Чи змирилося з цим люд-ство? Чи погодилося жити в ситуації, коли бракує однозначних моральних засад, можливості сприймати інформаційні повідомлення як правду, мати сталі уявлення про історичні факти? Думається, що ні. Читати далі…


Ігор Михайлин. БУНТАР ПРОТИ АБСУРДУ, АБО ВІДПОВІДЬ А. КАМЮ НА ЗАПИТИ МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА

04.04.2016, Переглядів: 408

УДК  821.133.1 – 92 Камю.09

І. Л. Михайлин, доктор філологічних наук,

професор, Харківський національний

університет імені В. Н. Каразіна

mykhailyn@ukr.net

БУНТАР ПРОТИ АБСУРДУ, АБО ВІДПОВІДЬ А. КАМЮ

НА ЗАПИТИ МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА

А. Камю позначав суспільну кризу в публіцистиці («Міф про Сізіфа», «Бунтівна людина») поняттям абсурду, а в художніх творах («Чума») символізував її в образі епідемії заразної хвороби. Під кризою він розумів беззахисність масової людини перед навалою суспільних подій, неможливість зрозуміти їх і керувати ними. Людство письменник поділяв на дві категорії: кати і жертви. Але порятунок прийде від людей «третьої категорії», які піднімуть бунт на захист знедолених. Бунт, за А. Камю, протистоїть революції. Революція руйнує; бунт створює. Бунт відбувається на засадах солідарності, діалогу, свободи, щастя. Кати і жертви — винятки, бунтар — правило. Коли відімруть винятки, здійснитися правило і бунтарі займуть у суспільстві центральне місце. Бунтарем може стати кожна людина, у якої прокинулася совість, свідомість. Пробудження свідомості відбувається за правилом: «Одного разу я задумався». У суспільстві завжди з’являються особистості, здатні на бунт, які рятують людство в стані кризи.

Ключові слова: А. Камю, бунт, революція, пробудження, стрибок. Читати далі…


стор. 1 з 41234