Іван Сірко з січовим товариством на теренах історії

19.10.2017, Переглядів: 47

Ігор Михайлин
Іван Сірко з січовим товариством на теренах історії
Про поему Івана Перепеляка «Бог — свідок моєї душі…»

І. Іван Сірко і сучасність

Іван Перепеляк, автор багатьох книжок ліричних віршів і одинадцяти поем, написав нову поему — на цей раз про Івана Сірка.
Постать Івана Сірка довгий час лишалася ніби поза лаштунками української історії. От він ніби є і його ніби немає. За імперських часів ніяк не вдавалося переконати радянського угрюм-бурчєєва в тому, що Іван Сірко — український національний герой. Коли мерефʼянські нечисельні патріоти ще в 1970-х роках піднімали питання про увічнення пам’яті Івана Сірка на його батьківщині в Мерефі, то місцеві урядовці їм відповідали:
— Ну який там із Сірка герой? От Щорс — справді український національний герой. Читати далі…


Зустріч студентів із німецьким журналістом Інґо Петцом

19.10.2017, Переглядів: 47

25 вересня 2017 року студенти відділення журналістики зустрілися з німецьким журналістом Інґо Петцом – співробітником газет «Зюддойче цайтунґ», «Франкфуртер альґемайне цайтунґ». Тема зустрічі «Журналістські стандарти в епоху цифрових технологій та Web 2.0».Інґо Петц зосередив свою увагу на впливі цифрових технологій на роботу медіа. «Дигіталізація є новим викликом для журналістів. – зазначив Інґо. – Зокрема, швидкість поширення інформації може нашкодити справедливості та точності інформації». Читати далі…


ВІДГУК на автореферат дисертації Гадьо Наталії Романівни “МЕДІАСТРАТЕГІЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В ІНТЕРНЕТІ”

19.10.2017, Переглядів: 29

ВІДГУК

на автореферат дисертації Гадьо Наталії Романівни “МЕДІАСТРАТЕГІЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В ІНТЕРНЕТІ”, представленої на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики

 

Наталія Гадьо долучила слушну репліку до важливого дослідницького напрямку — комунікативних систем релігійних організацій. До того ж, у цьому разі це та релігійна організація, яка є найбільше відповідальною за репрезентацію організованої релігії для Західної Європи, а через її посередництво у Європі Читати далі…


Тренінг “Головне про енергоефективність у ЗМІ”

19.10.2017, Переглядів: 41

12–13 жовтня в Харкові відбувся тренінг “Головне про енергоефективність у ЗМІ”, метою якого стало руйнування міфів про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Протягом двох днів представники ЗМІ з різних куточків України слухали виступи Олексія Соломахи, Дмитра Левицького, Вікторії Погорєлової, Марії Мороз, Віри Гресько і Читати далі…


Випускник поділився досвідом роботи радіожурналіста в зоні АТО

19.10.2017, Переглядів: 206

Студенти другого курсу відділення журналістики філологічного факультету зустрілися з випускником Каразінського, журналістом “ТранСвітового Радіо” України Ростиславом Бабенком, який поділився професіональними секретами.

Запрошений лектор провів лекцію на тему “Досвід роботи радіожурналіста в зоні АТО” в межах курсу “Основи радіожурналістики”. Передаючи знання наступникам — майбутнім журналістам-випускникам університету, Ростислав ознайомив їх із реаліями роботи журналіста у критичних ситуаціях — а саме в Читати далі…


Ігор Михайлин. Вербальна мова науки і атрибутивне науковзнавство

11.07.2017, Переглядів: 210

Ігор Михайлин

Вербальна мова науки і атрибутивне науковзнавство

Про книжку Володимира Пащенка «Смислові обґрунтування змістових виправлень текстів. Атрибутивне наукознавство : моногр. (К., 2015)»

 

Мова для науки, зокрема вербальна мова, — це інструмент пізнання світу та викладу здобутих знань. Звичайно, хотілося б написати «головний інструмент». Але якщо ми скажемо «головний», то будемо мати на увазі, що є ще якісь другорядні інструменти, які існують поза мовою. Та їх немає. Мова — й інтелект ученого — це і є всі антропічні інструменти творення науки. Поза мовою науки не існує, світу не існує, якщо ми не можемо оприявнити його в слові, а відтак — нічого не існує. Наука — це мова, якою вона викладена; зокрема це вербальні тексти. Часто їх доповнюють змістові символи, формули, моделі та супроводжують (оздоблюють) зображальні елементи: світлини, схеми, графіки, креслення, мапи тощо. Але самі символи та зображальні елементи мало що повідомлять споживачеві наукових знань без змістово коректного вербального тексту.

Зараз модно говорити про мультимедіа, мультимедійні тексти, про наступ зображальної інформації на звичайну людину, Читати далі…