Наша випускниця — співавтор першого українського посібника з церковного піару

28.12.2012, Переглядів: 964


Олена Кулигіна є співаторкою практичного посібника для представників релігійних організацій, а надто — для співробітників церковних прес-служб (Церква і медіа. Сім кроків до порозуміння / Бабинська С., Завадська Ю., Карапінка М., Кулигіна О. — Вид-во “Ездра”, 2012. — 240 с.). Авторки належать до трьох різних конфесій, у своєму молодому віці мають кількарічний досвід роботи з церковними та світськими ЗМІ. Окрім дружби, їх об’єднує праця в Релігійно-інформаційній службі України (РІСУ), чий портал є основним медійним джерелом про релігійне життя нашої батьківщини, а також багатократно й для різних аудиторій проведені семінари про взаємодію церков і мас-медіа.

Книжку чітко й оригінально структуровано. У вступній частині коротенькі напуття читачеві, де прагнули обґрунтувати актуальність видання, залишили представники різних сторін релігійної комунікації України: Тарас Антошевський — директор РІСУ, Владислав Головін — журналіст світських і церковних медіа, Микола Мишовський — римсько-католицький священик і редактор журналу “CREDO”, Олександр Доброєр — директор Європейського інституту соціальних комунікацій.

Основний зміст складається із двох розділів. Перший побудовано на схемі комунікації Гарольда Ласвелла, накладеній “на контекст і обставини діяльності Церков в Україні. Почуваємося першопрохідцями, бо саме такого формату досі не зустрічали” — заявляють авторки (с. 2).

У посібнику цю схему дзеркально обернено: на думку журналісток, комунікант має спочатку визначитися з цільовою аудиторією, дібрати для її охоплення відповідний медіаканал, допасувати своє повідомлення до особливостей сприйняття бажаною аудиторією, що, звісно, вимагатиме відповідної підготовки самого речника. У такій послідовності й викладено практичні рекомендації читачам. Читати далі…


Відгук на автореферат дисертації Дроздової Альони Василівни

25.12.2012, Переглядів: 1 235

Відгук

на автореферат дисертації Дроздової Альони Василівни «Авторське редагування художнього твору в параметрах соціального простору і соціального часу: творча лабораторія Олеся Гончара» на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування (Запоріжжя, 2012, 20 с.)

Робота класика над текстами своїх творів – то богонатхненний процес пошуку найбільш точного слова, яке обов’язково дійде до серця й розуму читача. Дорогоцінна мета – бути почутим, сприйнятим і зрозумілим – штовхає письменника на виснажливу працю. Дослідження цієї праці, тобто авторського редагування, – першорядний обов’язок науки «Теорія та історія видавничої справи та редагування». Такі дослідження розчиняють двері в таємницю, якою завжди є творча лабораторія автора, пояснюють секрети майстерності, розкривають логіку руху авторської інтуїції й думки. Актуальність дослідження А. В. Дроздової полягає в тому, що вона взяла для вивчення творчість Олеся Гончара – письменника, який був відомий своїм особливо старанним ставленням до слова, багато разів редагував свої твори, повертався до їх текстів при кожному перевиданні, вносив виправлення. Цим від відрізнявся, наприклад, від Павла Загребельного, який у «Спробі автокоментаря» похвалився: «Я не знаю чернеток і варіантів; я сідаю за машинку і вистукую роман». Читати далі…


Через книгу до маніпуляції

25.12.2012, Переглядів: 630


 

С. А. Зелинский. Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание. Средства массовой коммуникации, информации и пропаганды — как проводник манипулятивных методик воздействия на подсознание и моделирования поступков индивида и масс. — СПб.: Издательско-Торговый Дом «СКИФИЯ», 2008. — 280 с.

Пропаганда – це мистецтво брехати, частіше обманюючи своїх прибічників, ніж противників.

Ф. Корнфорд

Книжка є безпрецедентною за своєю сутністю, бо вміння говорити про маніпуляції й заодно агресивно маніпулювати свідомістю читача, на таке шахрайство не кожен автор наважиться. З поданої назви книги випливає, що мова піде про технології маніпулювання, розгляд ЗМІ у контексті впливу на свідомість та приклади із сучасності та історії. Але за цією назвою криється щось більше. Що саме і чому стане очевидно з моєї спроби аналізу цієї книги. Читати далі…


У конкурсі журналістських розслідувань «Української правди» та посольства США переміг наш випускник

13.12.2012, Переглядів: 667

Ігор Колтунов (НТН), випускник відділення журналістики ХНУ 2008 року, розділив з Михайлом Ткачем («1+1») першу премію у конкурсі журналістських розслідувань, організованому сайтом «Українська правда» та посольством США в Україні.

«Головний приз — Apple iPad, а також навчальна подорож до США, яку журналісти зможуть здійснити уже наступного року для ознайомлення з американським досвідом роботи у журналістиці. Читати далі…


Дещо про викрадення залізниці

12.12.2012, Переглядів: 617


Абсолютно неосвічена людина зможе

 хіба що пограбувати товарний вагон,

тоді як випускник університету

 зможе вкрасти залізницю.

Теодор Рузвельт

 

У-ні-вер-си-тет. Промовляю це слово по складах, їх п’ять; і я подумки смакую кожним роком життя, проведеним у ньому. Пригадую тітчині слова, сказані тоді ще новоспеченій першокурсниці: «Незчуєшся, як пролетять п’ять років…». Я не повірила, здавалося цей час тягнутиметься вічно, а він збіг, як хвилина у пісочному годиннику. Університет неможливо буде забути, адже саме тут навчилася бути свідомим громадянином, палким патріотом своєї країни, активним дослідником людського буття. Тут, за словами Рузвельта, дізналася, як «вкрасти залізницю»… І я буду вдячна Університетові до віку за те, що багато чого зрозуміла у цьому житті. Читати далі…


Про журналістику в «Журналісті України»

12.12.2012, Переглядів: 1 148


 «Журналіст України» – це фаховий журнал, орієнтований на журналістську читацьку аудиторію. Але наскільки якісним і цікавим для журналістів є цей журнал? Спробуймо розібратися, проаналізувавши № 8 2012 року.

Тема серпневого номера журналу – «Вибори і ЗМІ». На початку серпня офіційно стартувала передвиборча кампанія, і «Журналіст України» знайомить читачів з журналістами, які балотуються в народні депутати, а також висвітлює законодавчу основу участі ЗМІ у виборчому процесі. Темі номера присвячені й обкладинка журналу (на ній зображена будівля Верховної Ради і 6 портретів журналістів, які є кандидатами в народні депутати), і редакторська колонка «Журналісти йдуть у владу». У ній головний редактор журналу Віра Черемних знайомить читачів з кожним журналістом, хто планує розпочати політичну кар’єру. Авторка висловлює надію на те, що будь-хто з її колег, потрапивши до Парламенту, відстоюватиме інтереси журналістів. Читати далі…


стор. 1 з 712345...у кінець»