Григорій Пирлик: Журналістика існує тільки там, де є незалежна редакційна позиція

22 вересня 2014 року продовжив свою роботу клуб «Журналіст» кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. На цей раз у гості до студентів був запрошений Григорій Пирлик, кореспондент інформаційного агентства МедіаПорт, на цей час — виконувач обов?язки генерального директора, корПід час лекціїеспондент телеканалу «Україна» у Харківській області, випускник спеціальності «Журналістика» нашого університету 2011 року. Він прочитав лекцію на тему «Сучасний харківський медіаринок».
Розпочав Григорій з розповіді про свій інформаційний ресурс — інформаційне агентство МедіаПорт. Він сказав:
— Наша інформаційна організація збудована на ідеї чистої журналістики. Ми нікого не любимо й нікого не ненавидимо. Головне для нас — наша репутація чесних високопрофесійних журналістів, зорієнтованих на правду. У нас немає розважалівки й навіть інфотенмейту. Ми орієнтуємося не на масову людину, а на інтелектуальну меншість. Зрештою, у житті саме від такої меншості все залежить. Ми не використовуємо поняття «терористи», бо це оціночне судження. Зрозуміло. що в нас не знайдете й слова «карателі». Це про тому, що всі журналісти ресурсу займають українські державницькі позиції. Ми надаємо споживачеві якісний контент. У нас є два розділи: «Події» і «Публікації». У першому відсутні оцінки, суб?єктивні спостереження, подані події в максимально точному й достовірному викладі. У другому подаються репортажі, нариси, публіцистика та есеїстика журналістів.
Ви знаєте, що сучасна журналістика на левову частку фінансується з реклами. Понад те, рекламодавець сьогодні витончений у своїх забаганках; він не хоче платити за марковану рекламу, йому подавай обов?язково рекламу приховану, тобто таку, яка подається як звичайні новини. Ми на це не можемо піти. Тому агентство працює на чистому ентузіазмі. У нас немає грошей. Кожний з кореспондентів заробляє на життя в якомусь іншому місці. Я от на телеканалі «Україна». Цей канал належить Ринату Ахметову, що й визначає його редакційну політику. Я різко відчуваю різницю, коли працюю на цей канал і коли створюю матеріали для МедіаПорту.
Далі Григорій розповів про інші медіаорганізації Харкова: залежні від Олександра Давтяна, — це медіа-група «Об?єктив» та телеканал «Симон»; медіаорганізації, залежні від Арсена Авакова, — це телеканал АТН і газета «Главное»; медіаорганізації, залежні від Геннадія Кернеса — це «Сьомий телеканал», інтернет-ресурс «Городской дозор» і газета «Харьковские известия»; газета «Время», власником якої є Олександр Фельдман, агентство Status quo, власником якого є Віктор Суботін, а також державні підприємства — ХОД ТРК та газета обласної Ради «Слобідський край». Григорій розглянув редакційну політику кожного органу, вказав на її особливості.
Після перерви Григорій відповів на запитання студентів. У відповідях розкрилося, зокрема, таке: тиражі службових засобів масової інформації максимально низькі. Зазвичай, вони не потрібні читачеві, який шукатиме правдиву інформацію; вони потрібні засновникам (замовникам), а звичайний читач з недовірою ставиться до їх матеріалів. Разом з тим Григорій скептично висловився про можливість появи в Харкові громадського телебачення чи неГригорій Пирлик і професор Світлана Ломаковичзалежної газети.
Багато говорилося про Зураба Аласанію — засновника інформаційного агентства МедіаПорт, який зараз очолює головний телевізійний канал України — Перший Національний. Він запросив працювати на ньому й Григорія. Пропозиція прийнята. Через тиждень Григорій виїздить до Києва.
— Як же суміщає Зураб Аласанія роботу на державному телеканалі й свою прихильність до незалежної журналістики?
— Він намагається втілити в державній структурі свій ідеал. Він тому з Харкова й потрапив на цю посаду, бо виявилося, що він — нічий. Держава — це не абстрактне чудисько, а конкретні люди, які здійснюють державні функції. Виявилося, що немає таких людей, від яких він відчуває залежність. І така ситуація триває й далі, хоча вже півроку він перебуває на своїй посаді.
Григорій розповів про найважчі епізоди своєї журналістської праці, які виявилися пов?язані з репортажами про події харківського майдану. Докладно описав він свої журналістські дії, пов?язані з висвітленням зруйнування меморіальної дошки Юрія Шевельова.
Після цієї зустрічі студенти збагатилися реальними знаннями про медіаринок Харкова, що їм надзвичайно потрібно для вибору місця проходження практики.

Ігор Михайлин