У понеділок 26 квітня 2021 року відбулася онлайн-лекція на тему «Використання вербальних і невербальних засобів у процесі публічного виступу», яку проводила лекторка Каунаського коледжу (Литва) Аушра Дідьюргене. Захід розпочався о 13:45. Усього на онлайн-конференції було 20 присутніх.
Попередні лекції із цього курсу були присвячені тому, як правильно оратору підготуватися до виступу, як налаштувати зв’язок із публікою, як не боятися помилитися й не хвилюватися, також на них ішлося про три блоки публічного виступу та їх наповнення.
Ця лекція була завершальною, останньою в цьому курсі. Головним її завданням було зорієнтувати слухачів, як правильно керувати своїм тілом під час виступу та які існують невербальні елементи мови.
Лекторка розпочала свою розповідь зі східної притчі, в якій розповідалося про учня та його вчителя і яку варто навести.
Одного разу хлопець питає:
- Скажіть мені, будь ласка, а як правильно сидіти?
- Так само, як і стояти, – відповідає вчитель.
- А як правильно стояти?
- Так само, як і лежати.
- А як правильно лежати?
- Не існує слова «правильно». Коли ти сидиш – просто сиди, коли стоїш – просто стій, коли лежиш – просто лежи.
Цим самим лекторка хотіла сказати, що немає жодних суворих правил та обмежень для форми подачі інформації під час публічного виступу. Але, звичайно, існують загальні правила, які допоможуть створити зв’язок між оратором та аудиторією і швидше та краще донести потрібну інформацію. Серед них спікерка акцентувала такі:
- Оратор – це відкриті жести.
- Оратор – це виразна жестикуляція.
- Оратор – посміхається.
- Поза виступу у оратора зручна та комфортна.
Саме дотримання цих правила й було її порадою для правильного публічного виступу. Але є і важливі постулати, на яких лекторка загострила свою увагу, а саме:
- Невербальна мова повинна відповідати вербальній, адже аудиторія слухає оратора і підсвідомістю, на яку повністю впливають невербальні жести.
- Людина, яка перебуває на сцені, не повинна супроводжувати свій виступ одними жестами, адже аудиторія сприймає сукупність жестів, і лише тоді правильно засвоює надану інформацію.
- Потрібно підтримувати зоровий контакт зі своєю аудиторією. Для полегшення цього, якщо аудиторія велика, можна розподілити її на декілька секторів, і по черзі дивитися на кожен із них, ніби розповідаючи інформацію, звертаючись лише до них. На кожен сектор можна виділити по 4–5 хвилин, залежно від часу виступу. Це динаміка, не можна про неї забувати.
- Слід не забувати про посмішку – вона повинна бути доброзичливою та щирою.
Далі розмова була про жести й про те, як правильно їх використовувати. Аушра Дідьюргене навела приклад відомого грецького оратора Демосфена, у якого запитали: «Що потрібно для гарного оратора?», на що той відповів: «Жести, жести та ще раз жести». Лекторка виділила 4 основні правила для користування жестами:
- Якщо оратор спілкується з великою аудиторією, то його жести розкриті, їх багато. А якщо, навпаки, кількість людей невелика, то жестикуляцію та її розмах потрібно зменшити.
- Не зловживайте жестами!
- Потрібно урізноманітнювати жестикуляцію, нецікаво спостерігати за оратором, який транслює однакові невербальні елементи.
- Жести краще сприймаються, якщо вони синхронні та симетричні, потрібно стежити за цим.
Лекторка наголосила також, що існують жести-символи, які транслюють певний настрій та енергетику. Але з їх використанням потрібно бути надзвичайно обережними, адже деякі з них у різних культурах сприймаються абсолютно по-іншому. Також існують жести-паразити – це те саме, що й слова-паразити. Їх важко позбутися, але для гарного оратора це необхідно.
Стосовно того, що ж можна розповісти про позу оратора, лекторка пояснила, що вона повинна бути рухливою, відкритою, легкою. Потрібно стояти прямо і тримати рівно спину й голову, транслюючи впевненість. Але дуже важливим аспектом є і хода оратора, якою він виходить на своє місце. Широкий крок, розслаблене тіло та впевнений погляд вперед – основи правильної ходи.
Важливим фактором в успішному публічному виступі, на думку лекторки, є також і звуковий портрет оратора. Голос – його основний інструмент, тож потрібно правильно налаштувати його заздалегідь. Для цього можна спробувати промовляти скоромовки. Голосом оратор обирає настрій промови, може регулювати наголоси, акценти, інтонацію. Тут існує лише одне правило: говорити голосніше й повільніше, ніж звичайно. Але головне, щоб виступ не був монотонним, тож потрібно забарвлювати свою мову емоціями.
Останньою підтемою була розповідь про паузи. Лекторка розповіла про те, що вони є обов’язковими, адже гарний оратор не повинен говорити швидше, ніж потрібно. Але у правильних пауз повинна бути витримана правильна довжина, щоб аудиторія не відволіклася або не подумала, що оратор щось забув.
Протягом своєї розповіді Аушра Дідьюргене давала відповіді на такі запитання, поставлені присутніми:
- Що потрібно робити з руками, як їх покласти, якщо вони заважають?
- Потрібно завжди підлаштовувати невербальні засоби під себе, знаходити вихід у будь-якій ситуації та бути гнучким. Моя порада – дивіться гарні публічні виступи та запам’ятовуйте пози тіла.
- Яку позу прийняти, коли виступ закінчився і потрібно відповісти на запитання?
- Стояти потрібно вільно та з посмішкою, руки нейтрально, поза повинна бути максимально натуральною.
- Як потрібно правильно рухатися? І чи потрібно це взагалі?
- Потрібно знайти середину. Можна переміщатися по місцю виступу, змінювати свою локацію, але не зловживати цим. Це можна робити відповідно до часу, виділеного на виступ. Головне, щоб будь-які рухи були плавні та не відволікали аудиторію від отримання інформації.
- Який секрет у боротьбі з хвилюванням під час виступу?
- Я найчастіше застосовую фізичний струс організму. Будь-яке фізичне навантаження перед виступом, виплеск енергії. А ще гарно навчитися контролювати свої емоції та подавляти їх або застосовувати дихальні техніки для заспокоєння під час сильного хвилювання.
Підбиваючи підсумки, лекторка акцентувала, що гарним оратором не народжуються, ним стають, це лише наполеглива робота і правильний настрій.
Аушра Дідьюргене надзвичайно вміло та оригінально розповідала нам про основи публічного виступу. На її онлайн-лекції прозвучало багато цікавої інформації, яка на практиці обов’язково дасть свій результат.
Смирнова Дар’я – студентка групи ЛЖ-12, 1 курсу спеціальності «Журналістика», у межах навчально-ознайомчої практики