«Тільки не Робін Вільямс! – під час створення фільму «Доброго ранку, В’єтнам» сказав Бен Мозес, – Я не хочу, щоб головну роль грав Робін Вільямс». «Окей, – відповідали в студії, – у нас є багато інших комедійних акторів».
Цю історію, як і багато інших, розповів студентам університету імені В. Н. Каразіна Бен Мозес – американський документаліст, продюсер, режисер, оператор та професор Каліфорнійського університету. Він приїхав до Харкова, щоб провести ряд зустрічей зі студентами та на власному прикладі показати, як робити кіно.
Нам вдалося потрапити на проведений ним кінопоказ стрічки «Доброго ранку, В’єтнам» – це фільм про радіоведучого, який своїми жартами, непередбачуваною поведінкою та рок-н-ролом створював гарний настрій американським військовим під час в’єтнамської війни. В основу сюжету лягла справжня історія людини, з якою був особисто знайомий Бен Мозес.
Доки невеличка аудиторія заповнювалася людьми, а сонце відблискувало від платівок, що висіли під стелею, Бен вітався та анонсував через перекладача, що буде взагалі відбуватися в наступні три години.
Як тільки технічний бік підготовки перестав бути актуальним, жалюзі перекрили вікна, світло вимкнулось, проектор запрацював на повну, виводячи на екран картинку, яка трохи не вміщувалася в рамки та відбивалася й на стіні. Сам Мозес залишив аудиторію на час фільму, – мабуть, з 1987 року він його бачив вже не раз.
Коли стрічка закінчилася й пішли титри, відразу ж з’явився Бен, ніби стояв біля дверей та відраховував ті 116 хвилин, що тривало кіно. Аудиторія аплодувала перший раз. Лектор відкрив присутнім історію створення цього проекту, усі її перипетії, переговори зі студіями, пошуки сценариста, показував світлини зі свого життя (одну навіть із радіостудії у Сайгоні, яка, за його словами, є єдиною з того часу), розповів про те, що поєднання трагічного й комічного дало змогу американцям знову заговорити про цей військовий конфлікт, не оминув увагою фірмове «До-о-о-о-брого-о ра-а-нку, В’єтна-а-а-м!!!» та похідні від цього. Аудиторія плескала в долоні вже вдруге. Час добігав кінця, але сопродюсер мав іще дещо для епілогу: він ще розповідав історії про Україну, про важку роботу зі звуком для фільмів, про кумедне знайомство та інтерв’ю з Лехом Валенсою, та завершив мотивуючою промовою про те, що не треба боятися цих політиків, бо вони тільки це й бачать, мовляв, набридло. Фінальні оплески.
До речі, Робін Вільямс все ж таки зіграв головну роль у фільмі Доброго ранку, В’єтнам» та зробив великий внесок у його створення. Бен не зміг йому відмовити особисто.
Манченко Олександр – студент 2 курсу відділення журналістики