Валерія Скіженок: Мрії здійснюються, треба тільки вірити і прямувати до своєї мети

09.06.2017, Переглядів: 42

Невдовзі після важливого відбіркового матчу Чемпіонату України між двома найсильнішими командами – донецьким «Шахтарем» та київським «Динамо», – який відбувся 26 травня на харківському стадіоні «Металіст», хотілося б розповісти про вірну та палку фанатку гірняків – харківську студентку Валерію Скіженок. Нещодавно здійснилася заповітна мрія дівчини, і вона стала офіційним представником команди.

Валерія Скіженок родом із Донецька, де і проживала, доки не розпочалась війна. Коли постало питання, до якого міста переїжджати, дівчина без зайвих вагань обрала Харків, бо тут вона могла бути ближче до команди, за яку вболіває із самого дитинства.

— Валеріє, як сталося, що таке нетипове для дівчини захоплення стало сенсом Вашого життя?

Футбольне поле та м’яч з раннього дитинства стали моїм ігровим майданчиком, оскільки були важкі роки, і батьки багато працювали, щоб забезпечити мене і мого старшого брата, який займався футболом і часто брав мене з собою на тренування. Далі все продовжилося переглядом гри «Шахтаря» по телевізору разом з татом та братом, які також є палкими вболівальниками гірників. Мені було дуже цікаво, і я завжди розпитувала рідних про футболістів та правила гри.

— Мені відомо, що Ви добре володієте м’ячем та навіть брали участь у жіночому міні-турнірі з футболу. Хто Вас навчив?

— Перші навички я отримала від брата, він навчив мене різним прийомам та дозволяв разом із ним тренуватися на полі. Найбільш мені подобалось пробивати м’яч воротареві. Я дуже зраділа, коли в нашій школі оголосили набір у дівчачу команду з міні-футболу, тому однією з перших записалась до шкільної збірної. На свій перший матч я поїхала в якості капітана команди, тому відчувала подвійну відповідальність за честь школи і своєї команди. Але доля була на нашому боці, і ми з легкістю розгромили супротивників. Проте, не дивлячись на перемогу, я зрозуміла, що жіночий футбол мене не вражає.

— Рік тому Ви виграли фотосесію з улюбленою командою. Розкажіть, як це сталось, і про свої враження.

— Де б я не була, я завжди стежила за подіями у житті «Шахтаря» через їх офіційну групу у соцмережі. Минулого року тренерський штаб гірняків оголосив конкурс на краще фото вболівальників «Шахтаря», за перемогу в якому розігрувалася фотосесія з гравцями. Звісно, що я вирішила брати участь і надіслала у соцмережу одне зі своїх фото, на якому я зображена із символікою команди. В той час я працювала в кав’ярні в курортному містечку Залізний порт. Новина про перемогу мене приголомшила, я була по справжньому щасливою, тому, не зважаючи ні на що, вирушила на зустріч зі своїми кумирами. Окрім мене до тренерського штабу приїхали ще троє фіналістів, ми фотографувалися, спілкувалися з гравцями і, звісно ж, не забули взяти автографи у всіх гравців команди.

— Валеріє, зараз Ви офіційний представник гірників, що входить у Ваші обов’язки?

— Так, зовсім недавно здійснилася моя найзаповітніша мрія, і я працюю в оточенні моєї улюбленої команди. Представники команди завжди стежать за активністю своїх вболівальників, а оскільки я щира фанатка «Шахтаря», мої зусилля не стали марними, і мене запросили представляти інтереси команди серед харківських вболівальників. Моя місія полягає в тому, щоб спілкуватись з іншими вболівальниками, а також поширювати інформацію про квитки та матчі, в яких виступає «Шахтар».

Гірники можуть бути спокійними, адже в унісон з їх грою відбиває ритм серце палкої та відданої вболівальниці Валерії Скіженок, яка доклала чимало зусиль, щоб її мрії збулись. Підсумовуючи свою розповідь, Валерія закликала всіх вболівальників підтримувати своїх кумирів у перемогах і поразках, і вірити, що і їх мрії здійсняться.

Олена Гончарова – студентка 5 курсу заочного відділення кафедри журналістики





Друк цієї статті Друк цієї статті