Каразінський університет завжди чекає своїх випускників у гості з хорошими новинами та цікавими історіями. У квітні до рідного університету завітала Зоя Рубіна, випускниця філологічного факультету (відділення журналістики) 2015 року. Привезла з собою цілий багаж новин з життя. Уже півроку дівчина живе в столиці Ізраїлю Єрусалимі та проходить стажування як майбутній журналіст. На заняття викладача Максима Балаклицького Зоя прийшла в ролі спікера. Своїм досвідом вона ділилася з третім курсом відділення журналістики.
Розповідала про важливість не тільки теоретичних знань професії журналіста, а й практичних. Також випускниця зазначила потребу вчити мови. Звісно, вже як жителька Ізраїлю Зоя розповідала про життя в іншій країні, про умови, плюси й мінуси. Найбільше ж третьокурсників цікавив журналістський бік її життя.
На питання щодо професії журналіста в Ізраїлі випускниця-бакалавр відповідала з практичної сторони. “Не надто важливо, який у тебе ступінь і який університет ти закінчив, важить твої вміння, досвід і практичні знання. Ти маєш знати мови. Що більше мов ти знаєш, то краще. Також ти маєш бути замотивованим. Мотивація — важлива річ. В європейських країнах, коли тебе приймають на роботу, спочатку запитують: «Чому Ви сюди прийшли? Яка у Вас мотивація?». Українські роботодавці вже поступово йдуть таким шляхом, “і це добре”.
Також Зоя зазначила, що хоче працювати як журналіст, але в іншій країні це важко. Тому планує продовжувати освіту в Ізраїлі.
Багато розповідала про відмінності життя в Україні та Ізраїлі.
“В Ізраїлі ти завжди відчуваєш себе в безпеці. У громадських місцях — торгових центрах, магазинах — стоять металошукачі. За корупцію саджають, і не важливо, яку посаду обіймає корупціонер. Діти високопосадовців нарівні з усіма йдуть в армію та служать на кордоні.
На дорогах не їздять дорогі машини, мало джипів, бо люди інвестують в інші речі. Ізраїльтянам важливіше вкладати свої гроші в розвиток своєї країни. Оплатив посадку дерев у парку? Можеш побажати, щоб на посаджених тобою деревах висіли таблички з твоїм іменем. Профінансував реконструкцію синагоги? Табличку забезпечено. Це цінують більше, ніж купівлю останньої моделі телефону чи автомобіля.
Люди привітні з усіма. Знайома ти людина чи ні — до тебе будуть добре ставитися й допоможуть за потреби.
Я проходжу стажування, мені завжди допомагають, навчають, діляться досвідом”.
Свій візит Зоя закінчила з побажаннями гарно закінчити університет, вчитися застосовувати теоретичні знання на практиці, вчитися на особистому досвіді й досвіді інших.
Повідомила, що “в Ізраїлі відчуває себе вдома”. Але двадцять років життя в Україні залишили свій великий й важливий відбиток: тут її батьки, друзі, й вона “завжди буде рада сюди повертатися та спостерігати, як змінюється країна на краще”.
Жанна Саратовська